Британці полюбляють скорочення. Ця звичка поширюється і на державних мужів та корифеїв літератури: Дізі – це Бенджамін Дізраелі, Вільям Гладстон шифрується трьома літерами – G.O.S. Нy, а Джорджу Бернарду Шоу, котрий народився 26 липня 165 років тому, теж дісталися три букви – G.B. S., під якими його знає вся англосаксонська публіка, яка читає.

Шоу випало стати одним із реформаторів театрального мистецтва ХХ століття й другим за популярністю драматургом в англійському театрі після Шекспіра. Він увійшов до світової літератури як істинно англійський драматург, що володів витонченим англійським гумором і своєю манерою жартувати. Ця манера, за його словами, полягала в тому, щоб говорити правду.

Народився Шоу в Дубліні, столиці Ірландії. «Я типовий ірландець, – зазначав із притаманною йому самоіронією драматург, моя сім’я походить із Хемпшіра в Англії, а мій найдавніший предок, що оселився в Ісландії 1689 року, був шотландцем». За родинним переказом серед його пращурів був Макдуф – той самий, що скарав підступного Макбета. Батько був джентльменом, але джентльменом, який пиячив. Тому в 14 років Джордж вже покинув школу, яку вважав за тюрму, та працював клерком у земельній конторі. Після того, як сім’я розпалась, їде до матері й сестер до Лондона. «Англія завоювала Ірландію, – говорив Шоу, так що мені не залишалося нічого іншого, як приїхати сюди і завоювати Англію».

Але завойовувати Англію довелося довго. Він зазнає невдач у своїх перших журналістських і літературних спробах. Тільки одну його статтю взяли до друку, заплативши автору 15 шилінгів, – і це було все, що Шоу заробив пером (за 1879-1883 роки написав 5 романів).

В цей час майбутній драматург опановує, як виявилось, важливе ремесло: він стає вуличним агітатором. «Маркс зробив мене соціалістом», – згодом згадував Шоу. Його соціалізм був типово англійським: фабіанське товариство, яким він керував, мало на меті муніципальний шлях до соціалізму. На мітингах у бурхливі 80-ті молодий Шоу майстерно володів аудиторією, провокував своїх слухачів на запитання й дотепно відповідав на них. Так, долучаючись до мистецтва діалогу, він наближався до драматургії. А з пропаганди творчості норвезького драматурга Г. Ібсена, яка лягла в основу його майбутньої книги «Квінтесенція ібсенізму» (1891), почав свій довгий шлях боротьби за нову, проблемну, актуальну драму.

У грудні 1892 року в Незалежному театрі відбулася прем’єра його першої п’єси «Будинки вдівця». «Я не досяг успіху, – пригадував Шоу, – зате викликав галас. Це мені так сподобалось, що я вирішив зробити ще одну спробу». За своє довге творче життя Бернард Шоу написав 63 п’єси, а також романи, критичні твори та есе. У своїх п’єсах він виступав як неперевершений майстер інтелектуальної драми-дискусії, побудованої на гострих діалогах, повної парадоксальних ситуацій, що руйнують всі традиційні уявлення про театр. Його численні парадокси неочікуваним чином оголяють сутність речей, вони здатні наблизитись до істини ближче, ніж щось звичне. Так, саме парадокс наближує до правди життя. «Мій спосіб жартувати полягає у тому, щоб говорити правду. Це найкумедніший жарт у світі».

Внеском до золотої скарбниці драматургії стала комедія «Пігмаліон», що мала шалений успіх.

У 1925 році Бернарду Шоу присудили Нобелівську премію з літератури. Він жартував, що премію йому присудили за те, що він нічого не написав у 1925 році. До того ж, подякувавши за честь, Шоу відмовився від коштів, заявивши що гроші для лауреата – «це рятівне коло, кинуте плавцю, який вже благополучно досяг берега». На ці гроші було засновано англо-шведський фонд для перекладачів.

Письменник став єдиною у світі людиною, удостоєною одночасно Нобелевської премії та премії «Оскар» за сценарій до фільму «Пігмаліон» у 1938 році.

Серед сучасників Джордж Бернард Шоу прославився як людина гострого розуму та язика, схожого на лезо бритви. Багато його цитат, що стали крилатими, відомі на весь світ. Одна з них: «Старіти нудно, але це єдиний спосіб довго жити».

Письменник прожив 94 роки. «Він був другом людства», – скаже про Шоу другий великий гуманіст – Томас Манн.

Публікацію підготувала Ольга Чирик – бібліограф Чернігівської міської бібліотеки ім. М. М. Коцюбинського.

Використані джерела:

Пирсон Х. Бернард Шоу / Х. Пирсон. – М. : «Искусство», 1972. – 448 с., ил.

Великий драматург // Шкільна бібліотека. – 2021. – № 6. – С. 59 – 60.

Назарець В. М. У мені живе трагік, а поряд з ним клоун : сходження на драматургічний Олімп ірландця Бернарда Шоу / В. М. Назарець, Є. М. Василець // Всесвітня літ. та культура в навчальних закладах . – 2009. – № 3. – С. 14.

#GeorgeBernardShaw #BernardShaw #зарубіжналітература #соціальнадрама