Сьогодні в рубриці #БібліотекаРекомендує бібліотекар сектору соціокультурної діяльності ЦБ ім. М. Коцюбинського Оксана Замятіна рекомендує прочитати «Дім, де жевріє світло» Ельчіна Сафарлі. Ця книга – діалог про любов у всіх її проявах. Це історія однієї жінки, яка насмілилася змінити своє звичне і буденне життя заради кохання. Це розповідь про душевні переживання та надію. Це музична симфонія з нотками печалі та надії. Книга побудована у формі спогадів у листах. Ані, головна героїня, пише свою історію життя на папері, сидячи в будиночку біля моря і мріючи про зустріч з рідними людьми. Вона надзвичайно щира, комунікабельна та життєрадісна бабуся, яка варить найсмачніші джеми і дарує свою теплоту маленькому хлопчику-сироті. Листи до своєї онуки Ані наповнює безмежною любов’ю. Кожен лист – це порада зовсім молодій дівчині від досвідченої жінки. Це сповідь про минуле і теперішнє. Це 50 листів, аби продовжувати «знаходити можливості для любові». Доля інколи забирає в нас рідних людей, розділяючи життя на «до» і «після». «…лише одні обійми можуть не тільки зцілити від поганого сну, а й врятувати життя», – наголошує в одному з листів Ані. Чи змогла головна героїня обійняти онуку та доньку? Чи не погасло світло в її домі завчасно? На ці питання ви знайдете відповідь на сторінках роману.
