4 квітня 1938 року в м. Чернігові народився Володимир Володимирович ЄМЕЦЬ (04 квітня 1938, м. Чернігів – 05 листопада 2019, м.Чернігів) – український живописець, Заслужений художник УРСР (1988), Лауреат премії ім. М. Коцюбинського. Перший Народний художник України в Чернігівській області (1998), Почесний громадянин Чернігова (12 вересня 2008 р., посвідчення № 12). Батько, Володимир Пилипович Ємець був священиком УАПЦ, служив у Любечі й Чернігові, був репресований 1937 року. Володимир Ємець провів дитинство в с. Довжик Чернігівського р-ну. Навчався у Довжицькій семирічці та Мохнатинській середній школі. 1960 р. закінчив Кишинівське художнє училище. Після невдалої спроби вступу до художнього інституту працював художником-ретушером у газеті «Комсомолець Чернігівщини». У 1963–68 роках навчався в Київському художньому інституті. 1971 р. вступив до спілки художників України, був першим головою Чернігівської обласної організації СХУ. Працював директором Чернігівського обласного художнього музею, активно співпрацював з чернігівською «Просвітою». Його виставки картин ставали справжньою подією в культурному житті міста. Неперевершений портретист, залишив чимало портретів відомих діячів Чернігова, пейзажі та інші жанри.

Література:

Ключник Світлана Василівна. Слід вічності / Літературна редакція П.Дідовича. —Чернігів: Десна Поліграф, 2013. – 296 с.

Реп’ях С. Світ добра і любові // Дніпро. – 1974.– № 1;

Реп’ях С. Джерело // Київ. – 1984. – № 10;

Володимир Володимирович Ємець. Живопис. Графіка: Каталог виставки творів. Чг., 1988;

Добриця О. Спогади біля мольберта митця // Деснянська правда. – 2000. – 14, 16 листоп.