Художник є представником реалістичної школи станкового живопису, послідовником імпресіоністів, членом НСХУ (1999), має звання заслуженого художника України (2010).

Заборовський Леонід Олександрович народився в селі Олександрівка Чернігівської області. Освіту художника здобував в Одеському державному педагогічному інституті ім. К.Ушинського. Його педагогами, взірцями для наслідування були З.Борисюк, О.Письмиченко, Р.Рудаков.Творчий шлях митця Леонід Заборовський розпочав з викладацької кар’єри в Чернігівській дитячій художній школі, далі – Славутицькій дитячій школі мистецтв. Працював завідувачем сектору сучасного українського мистецтва в Чернігівському художньому музеї ім.Г.Галагана, викладачем кафедри прикладного мистецтва і дизайну реклами Інституту реклами (м.Київ).Його відомими доробками, що надихають на життя, є «За селом» (1992), «Краєвид» (1993), «Шлях до храму» (1994), «Троянди» (1994), «Негода відступає» (1995), «Седнівський мотив» (1995), «Ранковий сніг» (1995), «Місячно» (1995), «Відродження» (1995), «Тривога» (1996), «Ксенія Андріївна» (1996), «Натюрморт із самоваром» (1997), «Ранок» (1999), «Куточок Чернігова» (2002), «Згадуючи О.Чехова» (2003), «Зима у Седневі» (2003), «Урочистий травень» (2004), «Вечоріє» (2004), «Занедбана садиба» (2005), «Травнева ніч» (2007), «У Семенівці» (2007), «Гра світла» (2008), «Буде дощ» (2008), «Лагідне море» (2009), «Соняшники дозрівають» (2009).Твори знаходяться в Чернігівському, Севастопольському художніх музеях, художніх галереях Росії, Греції, приватних зібраннях Європи та США.