30 листопада мало б виповнитися 70 років легенді української естради Назарію Яремчуку. Він усе життя виконував українські пісні й принципово відмовлявся від російськомовного репертуару, відстоював свою самобутність та право співати рідною мовою. Пісні в його виконанні «Червона рута», «Водограй», «Гай, зелений гай», «Я піду в далекі гори», «Стожари», «Смерекова хата» та інші знають в усьому світі.

Назарій Яремчук народився 1951 року в селі Рівня Вижницького району Чернівецької області. В родині Яремчуків поважали музику, батьки мали чудові голоси, а мати, встигаючи переробити всі хатні справи та доглянути четверо дітей, ще й навчилася грати на мандоліні. Вона першою розпізнала співоче обдарування сина та мріяла, аби він став відомим співаком.

Коли Назарію було 12 років, в родині сталося горе – помер батько. Через скрутне матеріальне становище мати була змушена віддати сина до Вижницької школи-інтернату, де годували й одягали. В інтернаті був хоровий гурток, там хлопчик і отримав перший досвід виступів перед глядачами.

Назарій мріяв стати мандрівником, тож, закінчивши школу, спробував вступити на географічний факультет Чернівецького університету, але не пройшов за конкурсом, тому довелося попрацювати сейсмологом і навчатися на курсах водіїв при Вижницькому будинку культури. Саме там відбувалися репетиції самодіяльного ансамблю «Смерічка», які з цікавістю почав відвідувати Назарій Яремчук. Одного разу йому запропонували вийти на сцену й заспівати. Молодий чоловік блискуче виконав пісню «Кохана» і з осені 1969 року почав співати в ансамблі. Хоча Назарій Яремчук із другої спроби все ж став студентом, але перше і головне місце в його житті посіла пісня.

Творчий зліт Назарія Яремчука та колективу «Смерічка» відбувся завдяки знайомству з Володимиром Івасюком, пісні якого принесли і автору, і виконавцям всенародне визнання. Після участі «Смерічки» в телевізійних фестивалях «Пісня-71» та «Пісня-72» по всіх куточках країни почали співати «Червону руту» та «Водограй».

Назарій Яремчук мав велику кількість шанувальників, виступи за кордоном, міжнародну славу, державні титули й нагороди, але завжди зберігав людяність і віддано служив українському мистецтву.

Відомий український співак Дмитро Гнатюк згадує: «Пісні, які задушевно співав Назарій, які він палко ніс до людей, як привіт від співзвучного Буковинського краю, захоплено вітали скрізь, де виступав артист. Ми часто говорили про інтерпретацію пісні, про стиль її виконання, і що цінно – у нього була своя, сказав би, особлива манера виконання, бо він ніколи не виходив за рамки того прекрасного, що є в українській пісні, яку він пропагував повсюдно».

30 червня 1995 року через невиліковну хворобу Назарія Яремчука не стало, співаку було лише 43 роки.

«Кажуть, ніби згасла зоря Назарія Яремчука, але ніколи не згасне його дивна пісня, бо Яремчук – це наша істинно національна гордість». (Василь Зінкевич)

Джерела:

Маслій М. Легенда української пісні / М. Маслій // Культура і життя. – 2011. – 2-8 груд.- С. 8-9.

Поліщук Т. Назарій Яремчук: обірваний політ / Тетяна Поліщук // День. – 2001. – 22 листоп.

Сигалов А. Катерина Яремчук: Для мене він – живий / Анатолій Сигалов // Україна молода. – 2021. – 12 листоп.

Підготувала Олена Куннова, головний бібліограф Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського.

#Яремчук #ЧервонаРута #Смерічка #Водограй #українськаестрада #ВолодимирІвасюк #співак #українськапісня #українськемистецтво