Сьогодні в рубриці #БібліотекаРекомендує співробітники бібліотеки-філії № 2 для дітей радять прочитати книгу “Останній лицар гетьмана” сучасної української письменниці Оксани Зененко.
Роман “Останній лицар гетьмана” вийшов друком 2020 року у видавництві “Українській пріоритет”. Це художній твір про реальні події епохи Гетьманської України та наше сьогодення, а точніше про те, як події історії впливають на наше сьогодення і до чого призводять не вивчені своєчасно уроки минулого.
Головний герой роману, молодий директор спортивного каналу, Богдан Рибчинський випадково, а правильніше сказати, містичним шляхом, відкриває для себе таємниці визвольної війни гетьмана Петра Дорошенка, й робить висновок: історія України ходить по колу…
Події на початку твору розгортаються на Лівобережній Україні в Батурині 1674 року, згодом переносять нас у Чигирин… та Київ 2014 року. Через призму часу та неймовірний зв’язок, закодований у кулоні, на тлі боротьби за Україну між Петром Дорошенком та Іваном Самойловичем зароджується кохання між двома молодими людьми – Олесею Карпенко, донькою генерального судді й радника гетьмана Івана Самойловича, та Богданом Рибчинським, нашим сучасником, котрий звик триматися осторонь політичних подій і мріяв про щасливе майбутнє за межами рідної країни. Спілкування між закоханими має неабиякий вплив один на одного, вносить суттєві зміни в розмірене життя Богдана та змушує його переосмислити погляди не тільки на власне життя, а на подальшу долю України. Врешті чоловік робить висновок, що “триста років тому ми втратили не лише свою державу, а й мову та національну свідомість; саме тому в більшості українців тапер немає гідної відповіді на запитання: хто я?”.
Якщо ви вірите в реінкарнацію, то кожен із вигаданих персонажів мав реальних прототипів у свій час: Богдан – Івана Демиденка, чигиринського полковника; Олеся – Аліну, волонтерку та актрису, котра залишила роботу й чоловіка в Росії, коли її країна опинилася в небезпеці (до речі, також зовсім реальна дівчина).
Тож роман Оксани Зененко не зможе нікого залишити осторонь, оскільки в ньому написано й про кохання, і про справжню чоловічу дружбу, і про важливість правильного вибору, і про підтримку близьких, і про те, що не можна залишатися осторонь, коли твоя Батьківщина потребує саме твоєї допомоги і саме від твоєї позиції може залежить доля твоїх нащадків.
Твір читається легко. Мелодійність мови в ньому нагадує козацьку думу, яка спонукає не просто відтворювати слова, а глибоко поринати в їхнє значення, вимальовувати образи та картини, проводити паралелі з прірвою в триста років і бути обачними сьогодні, не помилитися, роблячи вибір своєї подальшої долі.
А ще твір яскраво демонструє, що українська жінка ніколи не була рабинею, а була тільки соратницею і порадницею чоловікові, часом могла навіть врятувати йому життя, погодившись стати його дружиною.
Читайте роман “Останній лицар гетьмана” Оксани Зененко! Подорожуйте разом з героями книги в часі та світі української історії, не втрачайте світлої надії на майбутнє і робіть нові відкриття для себе, адже гарні книги роблять і нас мудрішими.