Рекомендуємо до читання книгу #Сергія_Гридіна_Сапери, що вийшла у видавництві «Академія». Автор був на війні і показує її такою, якою вона є.

Головний герой повісті- Федір Говоруха жив звичайним життям удвох із дружиною. Син з сім’єю проживав окремо. Народилася і маленька внучка, яку обожнювали дідусь з бабусею. Говорусі- 45 років. Спокійно працював і допомагав сім’ї сина. Війна була далеко і якось не дуже зачіпала його.

Але ось Говоруха отримує повістку з військомату. Це була повістка для сина. І щоб не відбирати батька у маленької внучки Федір вирішує йти на збори військовиків сам.

Четверта хвиля мобілізації вирвала з теплого життя не тільки Федора Говоруху, а й багатьох інших , які жили собі своїм, часом нелегким, життям.

Наш герой стає сапером. Спочатку офіцерська «учебка», а потім-передова. Чоловікам, що були призвані разом з Федором, нелегко: тут і агресія, і брутальність, і невиконнання наказів, і перестрілки по п’яні.

Всі ці риси повилазили наверх, поки війна не нагадала про ціну життя. Тоді ці чоловіки виконують важку роботу: захищають свою землю, свій дім, своїх дітей. Недавні неприятелі стають один за одного. Це показав останній бій. Коли на плацу застигли підрозділи, рівняючись на прапор, перед відправкою додому, звучить гімн. Чоловіки, які пройшли горнило війни, з гордістю підхоплюють слова гімну і зі скупою чоловічою сльозою згадують загиблих побратимів.