«Найгеніальніший кадр той, якого глядач не побачить, я роблю такі фільми, щоб глядач дофантазував, щоб кожен бачив у моєму – свій фільм»

9 січня 1924 року народився Сергій Параджанов.

Людина-оркестр, людина-свято, людина-безмежний космос. Фантазер та геніальний оповідач, автор розіграшів й талановитих імпровізацій.

Сергій Параджанов навчався вокалу в консерваторії, танцю в хореографічному училищі при оперному театрі, будівельній справі в інституті інженерів залізничного транспорту; працював асистентом режисера на київській студії ім. О. Довженка, був режисером на «Вірменфільмі» та «Грузія-фільмі». Всесвітньовідомим він став після екранізації повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» у 1964 році. Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 гран-прі) у 21-й країні, премію Британської кіноакадемії в 1966 році.

«Феномен Параджанова – в його універсальності. В природній гармонійності, в єдності життя і творчості. Про нього не можна було сказати «розумний» – але «мудрий». Його вирізняв не багаж надбаних знань, а сума прозрінь, візій, пророцтв. І порівняти його справді можна було хіба тільки з біблійними пророками – за дитячою наївністю і тісним духовним зв’язком із землею, якою він ступав: захопленнями народним життям в його первісних виявах і водночас вражаючою глобальністю мислення» Георгій Якутович «Незакінчена сповідь»