15 грудня 1958 року – день народження української літературознавиці, публіцистки, авторки праць з теорії літератури та історії фемінізму Соломії Павличко.

Народилася Соломія у Львові в сім’ї відомого українського поета Дмитра Павличка.

«Більшість  із того, що я знаю й умію, з’явилося завдяки родині — із виховання, яке  я дістала в дитинстві. Мій батько був до мене дуже вимогливим, він завжди  говорив, що для мене в школі може бути тільки одна оцінка — «5», а все  інше — все одно, що «2». І в усьому іншому батько вимагав самодостатності,  впевненості в собі. Я мусила ставити собі тільки високі вимоги» – згадувала Соломія.

У 1965 році родина переїхала до Києва, де Соломія закінчила відділення романо-германських мов і літератури, а згодом і аспірантуру. У 1984 році стала кандидатом філологічних наук, а у 1995 році захистила докторську дисертацію на тему «Теоретичний дискурс українського модернізму». Працювала в Інституті літератури НАН України, викладала українську літературу в Києво-Могилянській академії та у закордонних закладах.

У 1992 році Соломія Павличко разом з другим чоловіком Богданом Кравченком заснувала видавництво «Основи». Вона прагнула надати українському читачеві якісні переклади класичної літератури світового рівня, також видавництво одним із перших стало перекладати сучасні підручники з історії, економіки та філософії. Соломією були перекладені українською мовою такі відомі твори як роман Девіда Герберта Лоуренса «Коханець леді Чатерлей» та повість Вільяма Ґолдінґа «Володар мух».

Про фемінізм однією з перших в Україні стала говорити саме Соломія Павличко. «Фемінізм мене цікавить як наукове та інтелектуальне явище… Мене цікавить фемінізм і як ключ до прочитання літературних явищ. Постановка проблеми не нова». 

Жінкам Соломія бажала: «…просто твердості і віри в себе. Головне – бути собою, знайти себе, робити те, що ти хочеш. Нічого і нікого не боятися. Бути впевненою у своїх силах і скидати пута умовності. Скидати і ті пута, що є у мозку, і ті, що є реально. Потрібно позбутися всього зайвого, що заважає розвинутися твоєму таланту в мистецтві, в бізнесі чи навіть просто в житті. Бо життя вимагає певного таланту, і треба відчувати в ньому якийсь комфорт. Треба випрямляти спину, випрямляти хребет. Не боятися залишитися самою. Просто отримувати насолоду від себе через свою горду відокремленість і прямоту”.

Життя літературознавиці трагічно обірвалося 31 грудня 1999 року за кілька годин до зустрічі Нового року, за два тижні після 41-го дня народження. Цього дня Соломія брала участь у телепередачі на каналі «1+1», а увечері, приймаючи ванну, через несправну витяжку, отруїлася чадним газом. Коли її знайшли, було вже запізно….

Література:

Агеєва В. Світло Соломії Павличко / Віра Агеєва // Сучасність. – 2008. – № 12. – С. 95-102.

Дроздовський Д. Інтелект на зламі епох : (Соломії Павличко – 60) / Дмитро Дроздовський // Всесвіт. – 2018. – № 11-12.- С. 4-5.

Оксана Забужко: Моє діло прокукурікати, а там хоч не розвиднюйся : [інтерв’ю] // Друг читача. – 2008. – 3 лютого. – Режим доступу: https://vsiknygy.net.ua/interview/140/. – Назва з екрана.

Соломія Павличко: «Фемінізм — непоганий інструмент, щоб назвати речі своїми іменами» / інтерв’ю Л. Тарнашинської // День. – 1998. – 13 червня.

Підготувала головний бібліограф Куннова Олена