28 квітня святкує 80-річний ювілей Василь Лопата – один із найяскравіших сучасних художників України, оформлювач української гривні, уродженець с. Нова Басань Бобровицького району на Чернігівщині.

Василь Лопата народився за два місяці до початку німецько-радянської війни. Його батько загинув у 1942 році у Сталінграді, матері довелося самій ростити двох синів. «Згадую своє сільське важке напівсирітське дитинство, коли об’єктивні обставини життя аж ніяк не сприяли, а навіть перешкоджали стати мені художником. У мене не було тієї прямої дороги у мистецтво: художня школа – вуз, Спілка художників; мені довелося йти довгими манівцями. Сільська школа – зоотехнікум – училище прикладного мистецтва – служба в армії і, нарешті, – Київський художній інститут і творчість».

Творчий доробок Василя Лопати налічує понад 700 творів у жанрі графіки та живопису. Графічні цикли: «Маруся Чурай» Ліни Костенко, «Сон князя Святослава», «Добрий заробок» Івана Франка, «Людолови» Зінаїди Тулуб, «Прапороносці», «Таврія» Олеся Гончара, «Українські балади», «Українські народні казки», «Українські народні думи», «Слово о полку Ігоревім», «Про славне військо запорізьке низове» Адріана Кащенка, «Страшна помста» і «Тарас Бульба» Миколи Гоголя та інші демонструють непересічний талант художника. Крім графіки ним було створено низку малярських творів, наповнених символікою та духовно-поетичним змістом: «Вічний поклик», «Благовіщення», «Воскресіння Христове», «Різдво Христове», цикли картин «Силуети» та портрети.

З 1987 по 1992 роки Василь Лопата ілюстрував «Кобзар» Тараса Шевченка, за що у 1993 році став лавреатом Шевченківської премії.

Широкому загалу Василь Лопата відомий насамперед як один із творців першої української гривні. Аби створити портрети для грошових купюр, йому довелося зануритися в історичні джерела, переглянути зображення князів, що збереглися на сторінках давніх рукописів. Також художник готував пейзажі та орнаменти, що на реверсі банкноти.

«Історичну роботу, яка випала на мою долю, – створити зоровий образ валюти для незалежної України, – я розглядаю як велику незрівнянну нагороду і честь. Творячи гривню, мені хотілося заявити світові: «Ось дивіться! Ми є! Ми – українці! Ми живемо! Ми маємо право на своє вільне майбуття! Буде Україна існувати рівноправною у спільноті інших країн!»

За станом здоров’я у 1994 році Василь Лопата змушений був поїхати до США, де йому підходить клімат, але він залишається громадянином України. В Америці потужно проявився й письменницький талант художника. Світ побачив автобіографічну трилогію, проілюстровану самим автором: «Десь на дні мого серця», «Дорогу Свою покажи мені, Господи» і «Кажу, як на сповіді». За другу книгу трилогії художник у 2007 році отримав літературну премію ім. Олеся Гончара.

Василь Лопата: «Нелегко, дуже нелегко стати митцем. Але здійснилася моя заповітна мрія: я став ним! Навіть якби я жив сто разів, я повторив би цей вибір».

Джерела:

Баран Є. Як на сповіді : мемуарний триптих творця української гривні / Є.Баран

// Літературна Україна. – 2010. – 29 квітня. – С. 5.

Булах Г. Обітниця майстра / Григорій Булах // Вітчизна. – 2006. – № 9-10.- С. 135-141.

Войток Г. Шлях народного художника : (до 80-річчя з Дня народження Василя Івановича Лопати) / Григорій Войток // Чернігівщина: новини і оголошення. – 2021. – 15 квітня. – С. 5.

Лопата В. Кажу, як на сповіді… / Василь Лопата // Отчий поріг. – 2002. – № 7.

Нестеренко П. Покликаний працювати зі словом / Петро Нестеренко // Українська культура. – 2020. – № 3.- С. 56-64 : іл.

Сапон В. Як Україна гребла гроші… Лопатою / Володимир Сапон // Деснянська правда. – 2008. – 21 черв. – С. 8.

Славко Р. Краса правди і правда краси / Роман Славко // Літературний Чернігів. – 2008. – № 3 (43). – С. 131-133.

Підготувала головний бібліограф Чернігівської міської бібліотеки ім. М. Коцюбинського Куннова Олена.