«Мені судилася така доля, що ваші мертві вибрали мене. Не можна займатися історією Голокосту та не стати хоч би напівєвреєм, як не можна займатися історією Голодомору й не стати хоча б напівукраїнцем»

18 лютого 1952 року народився Джеймс Мейс – американський історик, політолог, публіцист, професор Києво-Могилянської академії, автор одного з найґрунтовніших досліджень голодомору в Україні початку 30-х років минулого століття.

Як він сам себе називав, адвокат «розстріляних народів» та «доктор смерті».

Саме йому ми маємо дякувати за традицію четвертої суботи листопада запалювати свічку у вікні на спогад про померлих під час голодоморів, «щоб вони освітили майбутнє без жертв, без насильства, без жахів».

Під час навчання у Мічіганському університеті Джеймс Мейс почав досліджувати історію українського націонал-комунізму, а 1983 року видав ґрунтовну монографію “Комунізм та дилеми національного звільнення: націонал–комунізм в Радянській Україні з 1918 по 1933 роки”. Згодом його запросили працювати головою спеціальної комісії із розслідування обставин організованого в 1932–1933 роках штучного голоду в Україні. Комісія збирала і розшифровувала свідчення очевидців Голодомору, щоденне спілкування з якими було для дослідника величезним емоційним потрясінням. Результат роботи –тритомник на основі майже двох сотень усних свідчень очевидців про штучний голод, влаштований комуністичним режимом 1932-1933-го.

Також на запрошення Гарвардського інституту українських студій Д. Мейс допомагав Робертові Конквесту в роботі над його книгою «Жнива скорботи».

1993-го Джеймс Мейс переїхав до України: він працював у Києво-Могилянській академії, займався політологією і дослідженням Голодомору, впродовж 1997-2004 років був чільним публіцистом часопису «День».

У своїх історичних розвідках, публіцистичних творах дослідник вказував, що тоталітарна влада продумано нищила українську націю, придушувала національну свідомість.

“Голодомор є абсолютно центральний для розуміння теперішньої України. Я вважаю, що Україна сьогодні – це абсолютно пост-геноцидне суспільство… причини, що незалежна Україна не могла досягти більше політично, економічно, це через те, що відбувся фундаментальний зрив в нормальному історичному розвитку українського народу, українського національного руху, української національної свідомості, політичної свідомості, і ми живемо наслідками цього процесу”.

Геніальний аналітик та прогнозист, Джеймс Мейс попереджав, що «в сучасних українських політиків відсутнє державне бачення, вони нерішучі, мляві й мислять категоріями «одного дня».

Далекого 1997 року Д. Мейс писав про те, що «нинішня Росія, незалежно від орієнтації її політичних сил, сприймає існування України як смертельну образу… Слід чітко усвідомлювати, що у держав можуть бути добрі чи погані сусіди, але родичів у державних націй не буває. Інакше це відчинені двері для різноманітних панрухів, іредентизму, тобто втручання інших держав».

На жаль, і через десятки років його слова надзвичайно актуальні.

Заснована 2008 року головною редакторкою часопису «День» Ларисою Івшиною премія імені Джеймса Мейса за громадянську позицію присуджується й понині.

«..Я втратив над цією роботою забагато років, щоб Україна не стала більшою частиною мого життя. Зрештою, словами Мартіна Лютера, тут я стою, бо інакше не можу».

Підготувала Олена Рахно, провідний бібліотекар відділу обслуговування бібліотеки ім. М. Коцюбинського.

Використано матеріали з відкритих джерел.