19 травня виповнюється 135 років із дня народження відомого художника-ілюстратора Володимира Конашевича.

Дитячі роки його пройшли в Чернігові. Досі на вулиці Мстиславській, 37 зберігся будинок, де мешкала родина художника.
До вашої уваги фрагменти зі статті Олени Терещенко “Родом з дитинства…”: дитячі роки художника Володимира Конашевича у Чернігові.
“Спогади Конашевича про дитинство в Чернігові надзвичайно теплі та поетичні. Першим яскравим дитячим враженням художника після приїзду у Чернігів стала літня злива.
«Весь садок був затоплений і стояв суцільним озером. Тільки містками можна було дістатися тротуару і визирнути надвір. Там швидко текла, пінячись, суцільна річка – від тротуару до тротуару…», – пише у своїх спогадах художник.
У Чернігові хлопця та його сестру Соню вразила надзвичайна кількість фруктів та ягід у садах. «Ще більше нас вразила безліч ягід – прекрасних, великих, чорних вишень. Їх приносили кошиками, лежали вони на столах купами, їли їх жменями… Втомившись їсти, ми гралися ними… Потім з’явилися в такій же великій кількості смородина та абрикоси – зовсім уже невідомий нам досі плід…».
Як згадує художник, все довкола було напоєне ароматом яблук та груш. Він дуже радів, що у будинку на Мстиславській, який винайняли батьки, був величезний сад, діти навіть не одразу звикли до такого «дива» як яблука на дереві.
Ось як описує художник будинок свого дитинства: «Будинок, куди ми переїхали з готелю, стояв майже на краю міста на тихій, безлюдній вулиці, на якій, здавалося, були одні паркани нескінченних садів. Рідкісні перехожі, ще рідше візники, що тяглися кроком, потопаючи ступицею у важкому великому піску, що ніколи не підіймався пилом… Тут, на Мстиславській, була тиша, справжній сільський затишок…».
Художник у своїх спогадах залишив цілу колекцію колоритних образів мешканців Чернігова.
Володимир Конашевич навчався у Чернігівській гімназії, а згодом у відкритому 1902 року реальному училищі. Ще хлопчиком він почав брати уроки живопису. Першим його вчителем був художник Іван Іванович Михайлов, людина цікава і талановита. Йому в спогадах художника навіть присвячено окремий розділ. Він привчав хлопця помічати живу красу природи, схоплювати моменти, відтінки, кольори. Їхні заняття аж ніяк не підпадали під розуміння класичного уроку, часто вони просто гуляли разом.
1908 року Конашевич виїздить на навчання, однак 1915 року знову повертається до Чернігова. Восени він представив кілька своїх жанрових робіт на виставці чернігівських художників. В цей же час він захопився копіюванням старого живопису і скопіював розписи у палаці графа Завадовського (у Ляличах, неподалік від Чернігова).”