«Я думаю, діти – це нагода взнати про себе щось хороше. Для когось навіть – єдина…»

Нарешті відбулась моя довгоочікувана зустріч із книгою «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка. За анотацію це гостросюжетний детектив з усіма притаманними для нього рисами: злочин, маніяк, заповзятий слідчий та психологічні загадки-секрети.

Але насправді ця книга на 663! сторінки – вибухова суміш Кінга, Булгакова, Гоголя, трилера, містики та ще купи купезної цікавого. Аби ваша увага і – обов’язково – не згаяні даремно шкільні роки. Адже книга наповнена такою кількістю символів грецької і не тільки міфології, що лише встигай пригадувати, хто є хто та чим займався.

Напередодні Різдва Андрій Гайстер (поцікавтесь етимологією прізвища), колишній найманець іноземного легіону та позаштатний кримінальний психолог, відправляється у містечко Буськів Сад, аби розшукати єдину дитину, що тут живе, – дівчинку Надійку. Дівчинку з особливими потребами, ба більше, особливу – вона бачить так, як ніхто, і те, що мало хто здатний побачити.

« – Сніг – це ангели кришать крихти, – повідомила вона.

– Крихти чого?

– Крихти неба!»

Колишня дівчина Андрія здійснила самогубство під час вагітності, тож особиста трагедія змушує направити на розшуки дитини всю енергію.

В цьому містечку знайшли декілька трупів дівчат з відрізаними кистями рук, можна говорити про маніяка. Але чому всі роблять вигляд, що уперше чують про це? Не можна псувати атмосферу свята і відлякувати інвестора, який має вдихнути життя в єдине важливе тут – цукровий завод. Як готичний собор він височіє над містечком, годувальник і кровожерний монстр, багатокілометрові катакомби якого накопичують смертоносний метан.

Головний герой, змагаючись із байдужими людьми з порожніми очима, пригадує свої зради найближчих людей і перемагає власне кредо «плювати на все».

«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої»

Читала і рекомендує Олена Рахно, провідний бібліотекар відділу обслуговування бібліотеки ім. М. Коцюбинського.