Сьогодні в рубриці #БібліотекаРекомендує бібліотекар відділу обслуговування ЦБ ім. М. Коцюбинського Тетяна Малай радить книгу Ірини Власенко “Чужі скарби”.
Ірина Володимирівна Власенко (24 жовтня 1965, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області) — українська письменниця, дипломантка Міжнародного конкурсу «Коронація слова» (2017, 2019), лауреатка Державної премії ім. М.В. Гоголя (2019). Живе та працює в місті Києві.
Відомі твори: «Андрій Подшивалов» 2006 (російською мовою); «Синдром зародка» 2019 рік; “Залізниці, потяги, вокзали” 2016; “Заведи мотоцикл” 2017; «Їде маршрутка» 2017; «Чужі скарби» 2018; «Учителька німецької» 2019; «Квітка з Манхеттена» 2020; «Спіраль мовчання» 2021; «Всередині яблука» 2021.
За роман «Чужі скарби» отримала спеціальну відзнаку за розкриття суспільної проблеми від Київського університету імені Б. Грінченка на «Коронації слова» у 2017 році та Державну премію ім. М. Гоголя у 2019 році.
Це цікава сімейна сага довжиною у життя. Історія-спогад про багатьох представників родини Щербініних, а також Кузьменків та інших, долі яких переплелись не тільки в Україні, але й у Франції. Життя розкидало їх по двох країнах, щоб далі дати їм можливість знову зустрітися.
Спочатку авторка знайомить нас з бабусею головної героїні Анні Щербініної, яка в юності пережила багато дивних пригод і випробувань. Далі сюжет переносить читача у дитинство Анні. Анні – уродженка Франції, українка по крові. Її далекі предки ще у дев‘ятнадцятому столітті осіли в Парижі, але свою українську характерність пронесли крізь віки.
Бабуся Анні щедро розповідала онучці про славетні подвиги козаків-характерників, описувала мальовничу й барвисту Україну, її бездонні черноземи, щиросердних людей. У Анні з дитинства склалося враження про рідний край, як щось неймовірне, ідеальне. Але коли за велінням долі у середині п‘ятдесятих років вона ступила на рідну землю її розпачу й розчаруванню не було меж. Але все це було потім, після сиротинця у Монжероні. А спершу були скарби. Дивні блискучі камінці у військовій сумці на горищі будинку для дітей-сиріт Другої світової війни. Троє майже дорослих друзів Анні, П‘єр та Ліза віднайшли скарб й заховали його у саду під скульптурою Маленького принца. Згодом цьому скарбові будуть приписувати страшні трагедії, котрі будуть траплятися у їхньому житті.
Здавалося скарб несе одні нещастя. Але свою карму камінці виправлять в двадцятому столітті, коли стануть у пригоді воякові АТО, дітям біженцям.
Потім, ми поступово переносимося у юність Анні, її навчання в Паризькому університеті і кохання до одногрупника П‘єра. Далі авторка веде розповідь про весь життєвий шлях Анні Щербініної, її родини, а потім і найдорожчого внука – Антося.
У романі цікава задумка, різноманітні герої і дуже гарна мова. Книга багата на історичні події: революція, СРСР, Друга світова війна, Здобуття незалежності України, Майдан, АТО.
Дуже цікаво і дивно в сюжеті перетинаються історії родин і країн.
«Чужі скарби» це не тільки знайдені дітьми діаманти, які приносили нещастя.
Тут багато алегорій, до яких можливо прирівняти це словосполучення.
На сторінках книжки піднятті питання національної свідомості людини, а також сучасні проблеми українського суспільства.
Книга-роздум. Сам сюжет захоплює у полон з перших сторінок.
Рекомендую прочитати.