14 січня 1882 року в містечку Брусилів Радомишльського повіту (тепер Житомирська область) народився видатний громадський діяч, науковець, мовознавець, поліглот, ієрарх Української автокефальної православної церкви, борець за українську державність Іван Огієнко, також відомий під іменем митрополит Іларіон.
Огієнко походить зі славетного та збіднілого козацького і дворянського роду. Пращури Івана – Огії з кінця 17 століття проживали в містечку Кролевець, що на Чернігівщині й правили кролевецькою сотнею Ніжинського полку. Рід Огіїв надавав велике значення освіті, тому посилав своїх синів на навчання до Києво-Могилянської академії. Окрім цього О.М. Лазаревський згадує предків І.І. Огієнка в своїй праці «Списки Чернігівських дворян 1783 року», також є матеріали, які підтверджують, що вони були церковними благодійниками. Звідси можемо зробити висновок, що українська церква, освіта та мова були в Огієнка в крові.
Іван Іванович зростав у бідній фінансово, але духовно багатій родині. Освіту майбутній вчений здобував у початковій чотирирічній школі Брусилова, церкві та військово-фельдшерській школі Києва. Він захоплювався театром, літературою та мовою, а також мріяв про навчання в університеті. Ця мрія здійснилась.
З 1903 року Огієнко навчався на медичному факультеті, в університеті Святого Володимира в Києві та відвідував історико-філологічні лекції, а пізніше перевівся на філологічний факультет. Саме в той час під впливом М. Грушевського, І. Франка, Б. Грінченка та В. Перетца, формувалось його українське національне почуття. А професор і викладач слов`янозваства Т. Флоринський, забороняв Івану займатись українознавством і називав його молодим сепаратистом.
В той період Огієнко й почав досліджувати справжні причини поневолення України і дійшов висновку, що суть національної трагедії в першу чергу полягала у бездержавному статусі та пригнобленні українського народу. Як писав Іван Іванович у поемі «На Голоті»:
«Немає рідної в нас школи,
Своєї церкви в нас нема,
Нема й не буде їх ніколи,
Бо в нас московськая тюрма»!
Діяльність Огієнка широко відома в наукових колах та серед мовознавців. Свою першу працю Іван Іванович написав ще в 15 років. Пізніше він досяг численних результатів в дослідженні слов’янських мов та популяризації української мови. Огієнко видав велику кількість книг для самоосвіти, серед них: «Українське писання», «Двійне число в українській мові» та «Українська граматична термінологія».
Також варто пам’ятати, що Івану Івановичу близькою була ідея української державності. З 1917 року Іван Огієнко організовував школи, училища та Український народний університет, де був першим ректором і читав курси української культури. А вже в 1918 – 19 році мільйонним тиражем вийшла його велична книга «Українська культура». З 1919 по 1921 рік Огієнко був міністром освіти та міністром віросповідань в уряді УНР.
Після приходу до влади більшовиків Огієнко виїхав у Львівську область, а в 1926 році він назавжди покинув Україну.
Неможливо переоцінити вклад Івана Івановича в розвиток українського духовенства. Ще проживаючи поблизу Львова вийшов друком його переклад з грецької на українську Літургії Святого Івана Золотоустого. Та головною працею життя вченого став переклад Біблії на сучасну українську мову. Багато років він працював над ним і кілька разів вдосконалював текст для сучасних видань. Повний фундаментальний переклад «Біблії або книг св. Письма старого і нового завіту» вийшов друком у Лондоні та займає 1529 сторінок.
В 1940 році Огієнко попрощався з професурою і прийняв чернечий постриг під ім’ям Іларіона, все своє подальше життя присвятив розвитку української церкви, мови та культури. Він пройшов шлях від ченця до митрополита. Навіть Московський Патріархат, хоч і негативно оцінює українізаторську діяльність владики Іларіона, але визнає канонічний характер його єпископської хіротонії.
Земний шлях митрополита Іларіона завершився 29 березня 1972 року у Вінніпезі на руках його синів: Юрія і Анатолія. Похований на православній секції Меморіального парку «Глен Іден».
Ті виховні ідеали, якими Огієнко просвітлював народ, його життєва позиція та цінності, шана і любов до України, які він проніс через усі складнощі життя до нині залишаються надзвичайно цінними та повчальними для нашого і наступних поколінь українців.
#митрополит #перекладБіблії #українізатор #УНР #урядУНР
Використані джерела:
Іван Іванович Огієнко (1882-1972) // Історія педагогіки України в особах : навчальний посібник. – Суми : Вид-во «Університетська книга», 2005 – С. 194-195.
Філіпчук Г. Духовний національний простір Івана Огієнка / Г. Філіпчук // «Педагогіка» особистої і національної Гідності / Г. Філіпчук. – Київ : Вид-во Товариства «Просвіта», 2018. – С. 1-18.
Світоч нації : до 125-річчя від дня народження І. І. Огієнка (1882-1972) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2022. – № 1. – С. 50-59.
У взаєминах із сіверянами на шляху утвердження єдиної незалежної соборної України : з нагоди 125-річчя від дня народження Івана Огієнка // Сіверянський літопис . – 2006. – № 5. – С. 3-10.
Іван Іванович Огієнко (Митрополит Іларіон) // Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. – № 1. – С. 2-3.
Підготувала Галина Шевченко, бібліограф міської ЦБ ім. М. М. Коцюбинського.
