Український графік та живописець народився 7 серпня 1906 року на Тернопільщині у сім’ї сільського коваля. Згодом родина переїхала до Чорткова, де юнак почав навчатись у місцевій гімназії. Саме в ній оцінили малярські здібності Леопольда. Після завершення гімназії, всупереч батькові, він вступає до Академії красних мистецтв на відділ скульптури. Під час навчання Леопольд захоплюється лівими авангардними ідеями. Найхарактернішою рисою творчості митця є вірність темі волелюбних прагнень свого народу, його величі й краси. Живописець у своїх мистецьких творах відображає правду життя через призму філософських роздумів, підносячи її до рівня соціальних узагальнень. У своїх роботах Леопольд Левицький зображує переломні моменти історії, оскільки саме в них особливо яскраво розкривається зміст життєвих подій. Використовуючи стилістику експресіонізму, конструктивізму, кубізму та футуризму, він виконував композиції у стилі гротеску, які стали надбанням українського авангарду. У 1955-у році Левицький виконав ілюстрації до збірки “Закарпатські казки” українського народного казкаря Андрія Калина. Згодом книга перевидавалося чотири рази, але вже під назвою “Казки Верховини”. Леопольд Левицький мав змогу вільно обирати теми для своїх ілюстрацій – до кожної казки художник виконав по одному малюнку у вигляді заставки, завершуючи кожну казку лаконічною, але оригінальною кінцівкою. Близько двохсот таких ілюстрацій зробив майстер до цієї збірки, і всі вони відзначаються оригінальним сюжетом, простою композицією, лаконічною мовою та сміливим володінням технікою пера.У останні роки життя митець зобразив цикл картин карпатської тематики, а також серію, присвячену Григорію Сковороді.У творчому доробку Леопольда Левицького понад 2000 живописних і графічних робіт. Найчастіше художник звертався до літографій, офортів, ілюстрував книжки, пізніше захопився лінографією.