18 серпня відзначаємо 185 років з дня народження відомого письменника, педагога, громадського діяча Олександра Кониського.

В наш час його здебільшого знають як автора «Молитви за Україну» та біографії Тараса Шевченка у двох томах, але літературна діяльність Кониського значно ширша та глибша. Приголомшливим є той факт, що він мав загалом близько 150 псевдонімів. Найвідоміші: О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин. Але така кількість псевдонімів була радше необхідністю, ніж забаганкою, адже літературна діяльність пана Олександра припала на вкрай важкі часи.

«Справі розбудження українського духу віддав свої сили і свої помисли…», – писав про нього Іван Франко.  І це справді так, адже свою українськість, як і свавілля Російської імперії Олександр Якович відчув з малих літ. Як письменник і культурно-громадський діяч Олександр Кониський – постать складна і суперечлива. Франко також зазначав у своїх статтях: «Се був чоловік, немов створений для перехідної доби. У потребі він умів бути і новелістом, і повістярем, і драматиком, і істориком літератури, і критиком, і популяризатором потрібних відомостей. Його жива, палка вдача переймалася всякими ідеями, але не держалася їх довго. Він бував і в рядах радикалів, і в рядах їх противників. Одно тільки ніколи не покидало його, не змінялося у нього почуття обов’язку працювати для України і на користь її розвою…».

Народився пан Олександр 1836 року на хуторі Переходівка Борзнянського повіту Чернігівської губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Початкову освіту він отримав від матері з дідусем. Пізніше, як син «неімущих дворян» був влаштований у «Сирітський дім» у Чернігові та навчався в Чернігівській гімназії.  Проте, в 13 років він був виключений з гімназії за написання українських віршів, тож повернувся до Ніжина, де продовжив навчання в дворянській повітовій школі.  Він мріяв навчатися в Ніжинському ліцеї, але матеріальні нестатки та хвороба очей стали на заваді цій мрії.

У 1853-1854 роках Олександр Кониський подорожував Чернігівщиною та Полтавщиною, знайомлячись із життям та побутом українців різних суспільних верств. Відбувши в роки Кримської війни державну службу, Кониський склав іспит на кандидата прав, оселився в Полтаві, де спочатку служив у суді, а після проголошення реформи 1861 року став займатися адвокатською практикою.

Він цілком віддавався громадській діяльності: організував у Полтаві недільні та вечірні школи, громадську бібліотеку. Написав підручники «Українські прописи» (1862р.), «Арихметика, або Щотниця» (1863р.), а також підручники з географії, і сторії та права, які так і не вийшли друком через цензуру. В той же час писав вірші, оповідання, кореспонденції, які публікувалися в «Черниговских губернских ведомостях», «Черниговском листке», «Основі».

Про ті часи Кониський згадує: «На першому і головному місці стояла перед нами народна освіта… Ми йняли віри, що на руїнах старої кріпацької Росії – нова європейська Росія не змагатиметься, не заборонятиме вставати з «домовини» і тому краю – що зветься Україною». Але Валуєвський циркуляр 1863 року та нова хвиля репресій проти українського руху поховали ці наївні мрії. Репресії зачепили і самого Кониського, 27-річного адвоката, письменника та журналіста. У січні 1863 року його звинуватили «в стремлении к распростронении малорусской пропаганды». Через це пан Олександр опинився у засланні. Лише у 1872 році він отримав дозвіл оселитися в Києві, де й прожив до останніх днів.

У своїх подорожніх нотатках, які друкувалися в «Зорі» 1893 року, Олександр Якович писав «Я так люблю Чернігів».

А ми, чернігівці, щиро вдячні пану Олександру за його невтомну титанічну працю, та повторюємо: «Боже, єдиний, великий, нам Україну храни!».

Підготувала Мельник Анна, бібліографка Чернігівської ЦБ ім. М.  Коцюбинського.

Бібліографія:

Сапон В. Колючий терен і розкішні квіти : до 180-річчя від дня народження Олександра Кониського / Володимир Сапон // Українська літературна газета. – 2016. – №13 (8 липня). – С. 5.

Іваницька С. Постать Олександра Кониського у публіцистиці Сергія Єфремова 1900-1919 рр. / Світлана Іваницька // Сіверянський літопис. – 2015. – №4. – С.157-176.

Мисюра О. О.Кониський – засновник шевченкознавства / Олександр Мисюра // Сіверянський літопис. – 2010. – №6. – С. 112-121.

Мисюра О. Формування світогляду О. Кониського / Олександр Мисюра // Сіверянський літопис. – 2007. – №4. – С. 104-112.

Мисюра О. Постать О. Кониського в українському національно-визвольному русі (історіографія та джерела проблеми) [др. пол. ХІХ ст.] / Олександр Мисюра // Сіверянський літопис. – 2004. – №1. – С. 36-46.

Мисюра О. Олександр Якович Кониський (1836-1900рр.) / Олександр Мисюра // Сіверянський літопис. – 2002. – №1. – С. 127.

#КониськийОлександр #Письменник #ПисьменникиЧернігівщини #Чернігів #Чернігівщина #185років #репресії #МолитваЗаУкраїну #Шевченко #Франко