Український та французький художник-графік, маляра та іконописець народився на Чернігівщині у селі Олишівка 6 грудня 1900 року. Він походив зі старовинного козацько-старшинського роду, який бере свій початок від шляхтича з Литви Сави Більського, що прийшов на Запорізьку Січ 1582 року. Хист до малювання Олександр перейняв від батька, який був малярем та іконописцем. А Микола Тарновський, випускник Московського училища живопису та викладач Чернігівського реального училища, вплинув на становлення молодого хлопця та його розвиток. 1917 року в Олександра відбувся мистецький дебют на виставці Товариства Чернігівських художників. Згодом у мемуарах Зіновія Горбовця дослідники знайшли згадку про митця: «Незважаючи на молодий вік, у нього вже були картини складної композиції із багатьма дійовими особами та аксесуарами, де композиція, колір та форма були добре узгоджені, і можна було багато очікувати від цього доброго початку, але, на жаль, про Савченка-Більського, як про художника, нічого не чув і не знав».1919 року митця було захоплено до лав армії Денікіна, через що життя привело його до Стамбула. Однак 1923 року Олександру пощастило переїхати до Франції у місто Марсель, де його прийняли до Академії мистецтв. Життя за кордоном виявилося важким: через брак грошей художник полишив навчання й пішов працювати на будівництво, а згодом – на залізницю. Але після важкої праці Олександр отримав нагороду – переїхав до Парижа, де продовжив свої творчі злети. Понад 200 картин Олександра Саєнка-Більського є в Чернігівському обласному музеї імені Г. Галагана, а ознайомитися з його життєвим і творчим шляхом можна завдяки альбому-каталогу творів митця «Чернігівський слід на паризькому Монпарнасі», який був виданий музеєм 2020 року.