Цього року минає 80 років від дня народження нашого земляка Петра Пулінця – талановитого поета-шістдесятника та журналіста.

Він народився 14 липня 1941 року на хуторі Бакланове Ніжинського району. Поетичний талант прокинувся у Петра в студентські роки. Він навчався на філологічному факультеті Ніжинського педагогічного університету, тож не дивно, що у стінах саме цього закладу зародилися паростки віршів.

Згодом його вірші почали друкувати в часописах, зокрема в журналі «Вітчизна», який був дуже авторитетним. На сторінках цього видання поезію юного літератора надрукували поряд із повістю Михайла Стельмаха «Гуси-лебеді летять».

1969 року вийшла перша збірка віршів Петра Пулінця «Хата». Але цю назву не пропустили, вгледівши в ній  патріархально-націоналістичний підтекст, тож книжці дали нове ім’я – «Сонячна доля».

1974 року надрукована друга збірка поезій «Лист від батька». На жаль, ця книга була останньою за життя поета. 

Проте Петро Пулінець не лише працював над літературними творами, але й присвятив себе газетярській праці, працюючи в «Деснянській правді».

Збірку «Брате мій, журавлику…» було вже надруковано посмертно 2002 року в Чернігові. Його вірші вирізнаються серед інших щирістю та світлом, тож  пропонуємо вам ознайомитися з поезією Петра Пурінця:

***

Де медове замислення гречки,

Де стогами яртить сіножать,

Де дівчина коня за уздечку

До криниці іде напувать,

Де по стернах полів поруділих

Зеленіють тонкі клевери,

Де польоти лелек поріділих

Пишуть кола в ясні вечори,

Де священне усе – до стебельця,

До листочка в осіннім саду, –

Розділяю, як син, усім серцем,

Кожну радість і кожну біду.

Де б не був, та вона – ніби рядом

За вітрами летить звіддаля.

Це до неї – ворота із райдуг…

Це моя, материнська земля!

***

Ранок, мов човен, пливе по землі,
 Білі вітрила, як долі.
 Є восьмирічка в маленькім селі,
 Вчителька юна в тій школі.
 Стелеться стежечка у спориші,
 В класі відкрите віконце,
 І розквітає в дитячій душі
 Слово Тараса, як сонце.
 Небо світає — без краю, без меж,
 Стягом, мов мак, пурпуровим…
 Дівчино-зоренько, як ти живеш, —
 Вчителько рідної мови?

Підготувала Примоченко Анастасія, бібліограф Чернігівської ЦБ імені М. М. Коцюбинського

#Петро_Пулянець #поет #журналіст #Деснянськаправда #поетшістдесятник #поезія #Чернігівщина #Чернігів #талантиЧернігова #добіркавіршів #краєзнавчтво 

Джерела:

Брагінець С. Видали книги своїх батьків / підгот. С. Брагінець // Деснянська правда. – 2017. – № 10 (9 березня). – С. 8.

Пулінець П. А дні шумлять, як хвилі, сплесками / Петро Пулінець ; передм. М. Лелюк // Літературний Чернігів. – 2016. – № 2.- С. 96-100.

Сапон В. Вечір пам'яті поета Петра Пулінця / Володимир Сапон // Деснянська правда. – 2016. – № 29 (21 липня). – С. 7.

Сапон В. Поміж сонцем і серцем / Володимир Сапон // Деснянська правда. – 2002. – 28 верес. – С. 12.