Провідний бібліотекар бібліотеки-філії №6 Людмила Шум рекомендує до прочитання містичний детектив Сергія Лободи «Час Ліліт».

Герой роману – перспективний науковець-медик Єгор Дорн, досить довго вивчає проблему – синдрому раптової дитячої смертності. І ось, коли всі спостереження вже позаду, розгадка зовсім близько, трапляється щось не підвладне людському розуму. Все життя Єгора пішло шкереберть.

Результати досліджень стають неправильними, він кидає інститут і їде в незнайоме місце.

Друга сюжетна лінія, яка тісно переплітається з життям Єгора – це євангельська історія про гріхи першої жінки Ліліт. Виявляється, що корені причини сягають аж біблійних часів, коли Бог створив Адама і його першу дружину – Ліліт, непокірну Ліліт, ім’я якої було викреслене з Біблії, і взагалі історії, за її непослух та жорстокість. Гріхи Ліліт стають причиною подальшої історії цього містичного детективу.

  Ліліт приходить на землю задля вбивства немовлят – своїх дітей, але згодна помилувати будь-кого, хто має амулет на захист від неї – печатку янгола.

Єгор Дорн і є такою людиною: поруч із ним завжди смерть, вона забирає оточуючих – від пацієнтів-немовлят до близьких йому людей. Помирають усі, але не Єгор. Більше того, Ліліт не просто милує його, а навіть рятує, як у ситуації з відрядженням, коли рудоволоса провідниця сприяє тому, щоб лікар запізнився на поїзд. Пізніше  дізнаємся, що «сорок хвилин тому, неподалік станції «Лобаново» шість вагонів зійшли з рейок». У вагоні Єгора ніхто не вижив.

Окрім Ліліт знайомимся з янголами-переслідувачами рудоволосої втікачки – Санві, Сансанві, Семангелоф , які за наказом Господа наздогнали її біля Червоного моря й покарали. Разом із Ліліт вони знаходяться на «темному боці» і не несуть оточуючим нічого хорошого.  Вони можуть переселятися у тіла інших людей. При тому зовсім не піклуються про подальшу долю своєї «оболочки», яка буквально приречена на смерть.

Містика переслідує головного героя на кожному кроці. Події, описані в романі сконцентровані навколо одвічних питань добра і зла, життя і смерті, яке начало переважає в людині – янгольське чи демонічне. Але в кінці є надія, що смертну і слабку людину здатне оборонити світло Добра і Любові.

Твір неоднозначний і прочитати його варто, рекомендую.